Натовпи на площі маршала Юзефа Пілсудського після смерті Папи Яна Павла II
About
Zespół specjalnych serwisów internetowych Polskiego Radia – Izabella Mazurek, Bartłomiej Makowski, Jacek Puciato
Prof. Zbigniew Wawer, Joanna Borowska, Maria Wardzyńska, Zasław Adamaszek
Grzegorz Lipiński , Paweł Woźniak, Anna Szmida, Aleksandra Zając
Scenariusz: Bartłomiej Makowski Animacja: Bartosz Tytus Trojanowski Montaż i udźwiękowienie: Grzegorz Lipiński Lektorzy: Mateusz Drozd, Mathew Farell
Damian Luje Ponce, Alan Krawczyk, Marcin Kieruzel, Łukasz Kowalski, Paula Karolak, Mateusz Orłowski, Rozalia Przeworska, Michał Romańczuk, Marcin Żabicki
Grzegorz Kowalski
Krzysztof Kossowski, Katarzyna Milanowska, Marcin Rembacz, Dominik Szewczyk
Dział produkcji multimedialnych Polskiego Radia
Barry Keane, Mariya Shahuri, Piotr Siemiński, Irina Zawisza
Archiwum Polskiego Radia, Archiwum Radia Wolna Europa
Narodowe Archiwum Cyfrowe (NAC), Polska Agencja Prasowa (PAP), Forum, East News, Muzeum Powstania Warszawskiego (Ryszard Witkowski „Romuald”, „Orliński”; Józef Jerzy Karpiński „Jerzy”), Muzeum Warszawy, Biblioteka Narodowa w Warszawie, Biblioteka Narodowa w Krakowie, Biblioteka Naukowa Polskiej Akademii Nauk Polskiej Akademii Umiejętności (PAN PAU), Biblioteka Politechniki Warszawskiej, Mazowiecka Biblioteka Cyfrowa, Biblioteka Kongresu USA, Muzeum Narodowe w Warszawie, Muzeum Narodowe w Krakowie, Muzeum Narodowe we Wrocławiu, Urząd Miasta Warszawy, Bildarchiv Foto Marburg, Sächsisches Staatsarchiv, Wikimedia Commons (domena publiczna; CC BY-SA 4.0 – Kgbo), Muzeum Fryderyka Chopina w Narodowym Instytucie Fryderyka Chopina (fot. Waldemar Kielichowski)
Filmoteka Narodowa Instytut Audiowizualny (Jan Ordyński, „Sztandar Wolności”), Biblioteka Kongresu USA („On the Firing Line with the Germans”), United States Holocaust Memorial Museum (filmy Juliena Bryena)
Subsidised by the Ministry of Culture and National Heritage
Rebuilding of the Saxon Palace, Brühl Palace and the tenement houses on Królewska Street - preparatory work

Після Другої світової війни Саксонську площу, яка називалася так до травня 1946 року, перейменували на площу Перемоги. Перед Могилою Невідомого солдата відзначали нововстановлені державні свята. Комуністична влада також організовувала урочистості на площі Дефіляд перед зведеним у 1952–1955 роках Палацом культури і науки, який є символом радянського панування над Віслою. Площа, біля якої колись стояв Саксонський палац, залишалася важливим місцем для опозиційних кіл: тут відзначали важливі для нації річниці, які влада викреслила з календаря.
Натовпи на площі маршала Юзефа Пілсудського після смерті Папи Яна Павла II
Свята Меса на площі Перемоги була найважливішою подією під час першого паломництва на батьківщину Яна Павла ІІ (16 жовтня 1978 року Папою було обрано Кароля Войтилу, це був перший з 1522 року Папа-неіталієць). Знамениті слова, сказані під час меси на площі Перемоги у Варшаві 2 червня 1979 року, стали закликом до боротьби з комунізмом:
Взиваю я, син польської землі, і водночас я, Ян Павло ІІ, Папа Римський. Взиваю з усієї глибини цього тисячоліття, взиваю у переддень свята Зіслання, взиваю разом з вами усіма: Нехай зійде Дух Твій! Нехай зійде Дух Твій! І відновить обличчя землі!.. Цієї землі!
Площа маршала Юзефа Пілсудського
Історики наголошують, що перше паломництво Яна Павла ІІ на батьківщину вразило його співвітчизників. Через рік було створено 10-мільйонний союз «Солідарність», який «змінив обличчя цієї землі», а рішучість поляків у боротьбі за свободу призвела до так званої Осені народів, змін в країнах соціалістичного блоку та падіння комунізму в Центральній та Східній Європі.
Третє паломництво Яна Павла ІІ до Польщі
Падіння Берлінської стіни
Площа Перемоги була також місцем, де відбулася похоронна процесія Примаса Польщі Стефана Вишинського, знаного як Примас Тисячоліття. 31 травня 1981 року тисячі віруючих прибули до Варшави, щоб провести свого пастиря в останню путь. До Варшави також прибули делегації з усього світу, а сам похорон відбувся у формі релігійно-патріотичної демонстрації.
Похоронна церемонія Примаса Польщі кардинала Стефана Вишинського
1990 року площі Перемоги повернули давню назву — вона знову стала площею маршала Юзефа Пілсудського. Донині вона залишається місцем проведення державних патріотичних свят. ІІІ Річ Посполита приймала тут делегації іноземних лідерів і відзначала найважливіші національні свята.
Саме тут, у спонтанному пориві соціальної солідарності, кілька тисяч мешканців Варшави запалили свічки та молилися в день смерті Яна Павла ІІ, 2 квітня 2005 року.
Урочистості з нагоди річниці смерті Папи Яна Павла ІІ, площа маршала Юзефа Пілсудського
(…) Разом із Могилою Невідомого солдата, Саксонський палац постійно присутній у колективній свідомості поляків і є невід’ємним елементом нашої національної спадщини (…)