Logo
Саксонський
палац
0/4

About

About

CONCEPT, SCRIPTING, RESEARCH AND AQUISITION OF AUDIOVISUAL MATERIALS

Zespół specjalnych serwisów internetowych Polskiego Radia – Izabella Mazurek, Bartłomiej Makowski, Jacek Puciato

SUPERVISION AND CONTENT CONSULTATION

Prof. Zbigniew Wawer, Joanna Borowska, Maria Wardzyńska, Zasław Adamaszek

CONCEPT AND GRAPHIC DESIGN

Grzegorz Lipiński , Paweł Woźniak, Anna Szmida, Aleksandra Zając

ILLUSTRATIONS AND ANIMATION OF THE INTRO/OUTRO

Scenariusz: Bartłomiej Makowski Animacja: Bartosz Tytus Trojanowski Montaż i udźwiękowienie: Grzegorz Lipiński Lektorzy: Mateusz Drozd, Mathew Farell

DEVELOPMENT TEAM, TESTING AND TECHNICAL SUPPORT

Damian Luje Ponce, Alan Krawczyk, Marcin Kieruzel, Łukasz Kowalski, Paula Karolak, Mateusz Orłowski, Rozalia Przeworska, Michał Romańczuk, Marcin Żabicki

TECHNICAL COORDINATION

Grzegorz Kowalski

PROJECT COORDINATION

Krzysztof Kossowski, Katarzyna Milanowska, Marcin Rembacz, Dominik Szewczyk

AUDIO DESCRIPTION MONTAGE

Dział produkcji multimedialnych Polskiego Radia

TRANSLATION

Barry Keane, Mariya Shahuri, Piotr Siemiński, Irina Zawisza

AUDIO MATERIALS SOURCES

Archiwum Polskiego Radia, Archiwum Radia Wolna Europa

PHOTO MATERIALS SOURCES

Narodowe Archiwum Cyfrowe (NAC), Polska Agencja Prasowa (PAP), Forum, East News, Muzeum Powstania Warszawskiego (Ryszard Witkowski „Romuald”, „Orliński”; Józef Jerzy Karpiński „Jerzy”), Muzeum Warszawy, Biblioteka Narodowa w Warszawie, Biblioteka Narodowa w Krakowie, Biblioteka Naukowa Polskiej Akademii Nauk Polskiej Akademii Umiejętności (PAN PAU), Biblioteka Politechniki Warszawskiej, Mazowiecka Biblioteka Cyfrowa, Biblioteka Kongresu USA, Muzeum Narodowe w Warszawie, Muzeum Narodowe w Krakowie, Muzeum Narodowe we Wrocławiu, Urząd Miasta Warszawy, Bildarchiv Foto Marburg, Sächsisches Staatsarchiv, Wikimedia Commons (domena publiczna; CC BY-SA 4.0 – Kgbo), Muzeum Fryderyka Chopina w Narodowym Instytucie Fryderyka Chopina (fot. Waldemar Kielichowski)

VIDEO MATERIALS SOURCES

Filmoteka Narodowa Instytut Audiowizualny (Jan Ordyński, „Sztandar Wolności”), Biblioteka Kongresu USA („On the Firing Line with the Germans”), United States Holocaust Memorial Museum (filmy Juliena Bryena)

Subsidised by the Ministry of Culture and National Heritage

Rebuilding of the Saxon Palace, Brühl Palace and the tenement houses on Królewska Street - preparatory work

Частйна II

Руйнування палаців

Після капітуляції Варшавського повстання німці почали планомірне руйнування міста. У результаті було знищено 30 відсотків будівель — більше, ніж під час боїв.

18 грудня 1944 року було підірвано палац Брюля, а 27 і 29 грудня двічі підірвано Саксонський палац, від якого зберігся лише фрагмент засипаних уламками аркад, у якому знаходилася Могила Невідомого солдата.

«Це місто має повністю зникнути з лиця землі і служити лише перевалочним пунктом для транспорту Вермахту, каменя на камені не має залишитися. Знести всі будівлі аж до фундаменту».

Генрих Гіммлер, один із лідерів Третього рейху

2

жовтня

капітуляція Варшавського повстання

11

грудня

Німці починають грабування та вивезення рухомого майна з Саксонського палацу та палацу Брюля. Забирають обладнання, меблі та ліпнину

18

грудня

Підірвано палац Брюля

27

грудня

Перша спроба підірвати Саксонський палац

29

грудня

Підірвано решту Саксонського палацу

17

січня 1945 року

1-ша польська армія бере Варшаву, за нею в місто вступають радянські частини та відділи НКВД

Масштаби знищення Варшави

Наприкінці війни Варшава нагадувала море руїн. Масштаби руйнувань були настільки великими, що розглядалося питання про перенесення столиці до Лодзі.

~14,3 %

Руйнування під час облоги міста 1939 року та під час нальотів радянської авіації після нападу Німеччини на СРСР

~12%

Після придушення повстання у Варшавському ґетто

~25%

Втрати у Варшавському повстанні

~30%

Розгром міста (2 X 1944 — 16 I 1945)

Знищена забудова на лівому березі Варшави

Мости
Залізничні вокзали
Об’єкти культури
Історична забудова
Заклади охорони здоров’я
Житлова забудова

Втрати Польщі у Другій світовій війні

6 міл
ьйонів громадян

(у тому числі 3 мільйони польських євреїв)

17,1%
громадян
797,398 мільярдів злотих

Матеріальні втрати Варшави [Звіт про воєнні втрати Польщі від 1 вересня 2022 р.]

Така вона, історія Польщі: ми будуємо і збираємо, нас руйнують і грабують, а ми відбудовуємо і знову збираємо; нам знову руйнують і крадуть — а нашим національним обов’язком є завжди відбудовувати і накопичувати, інакше ми перестанемо існувати.

Професор Станіслав Лоренц, історик мистецтва, директор Національного музею у Варшаві, ініціатор відбудови Королівського замку у Варшаві

Як фенікс із попелу

Відбудова столиці була справою небувалого масштабу. Треба було розчистити 180 мільйонів кубічних метрів сміття.  З  самих тільки розвалин Саксонського палацу та палацу Брюля було вивезено 35 тисяч метрів кубічних уламків — цей матеріал використовувався в тому числі для того, аби насипати корону Стадіону Десятиріччя.

Руйнування були настільки масштабними, що після війни розглядалося питання про перенесення столиці до Лодзі. Проте завдяки гігантським зусиллям усього суспільства місто відродилося. Єдиним джерелом фінансування проєкту були внески Соціального фонду реконструкції столиці. Відбудовою опікувалося Бюро реконструкції столиці. Воно керувалося двома підходами: з одного боку, йшлося про відбудову довоєнного стану, а з іншого — про створення соціалістичного міста нового типу з модерністською архітектурою. Останній підхід був пов’язаний з поточною політичною ситуацією — після Другої світової війни владу в Польщі перебрав комуністичний режим, встановлений СРСР.

Ми не можемо погодитись, щоби в нас вирвали культурні пам’ятки, ми їх реконструюватимемо, наново відбудовуватимемо, щоби передати поколінням якщо не автентичні, то принаймні точні форми цих пам’яток, живі в нашій пам’яті і наявні в матеріалах. (…) Катаклізм останньої війни ще більше поставив питання руба. Свідомо вирвано цілі сторінки нашої історії, написані кам’яними літерами архітектури.

Ян Захватович, організатор Бюро реконструкції столиці

Пам’ятник-руїна

Незважаючи на заклики архітекторів і науковців, комуністична влада вирішила, що ані Саксонський палац, ані палац Брюля не будуть відбудовані. Вирішальним фактором виявилося минуле обох будівель у міжвоєнні роки. Минуле, від якого комуністи хотіли відмежуватися.

Єдиним залишком Саксонського палацу мала бути Могила Невідомого солдата, відтоді збережена у вигляді пам’ятника-руїни. Завдання відбудови символу польської боротьби за незалежність було доручено архітектору Зиґмунту Степінському. До відновлених хрестів Ордена Virtuti Militari та Доблесті, з яких видалено дати, що відсилали до Конституції 3 травня (1792 рік) та польсько-більшовицької війни (1920 рік), додано Ґрюнвальдський хрест — комуністичний орден, що вручався за боротьбу з німецькими окупантами. Довоєнні таблички з місцями бойових дій замінили написом «Польське Військо в боротьбі з фашизмом і нацизмом».

Уціліла серед завалів Могила невідомого солдата

Фото: Музей Варшавського повстання

Poздiл V

Великий неприсутній

Poздiл V

1945 - 2022

subtitle0
0